З НАГОДИ ВІДЗНАЧЕННЯ 210-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

9 березня особлива дата для українців – День народження Тараса Григоровича Шевченка. Його називають нашим пророком, Великим Кобзарем і українським генієм. Шевченко був відомий і боротьбою за визволення українського народу.
Пройшло 210 років від народження Великого Кобзаря, проте кожне слово, написане поетом, і досі актуальне. Український видатний митець залишив кілька важливих послань, які для українців стали закликом до дії.

Мабуть, мало знайдеться в Україні історичних осіб, окрім Тараса Григоровича Шевченка, чиє життя і діяльність так би ретельно вивчалися, а день його народження за значимістю наближався до національного свята. І це цілком зрозуміло, бо він, його життя і творчість стали символом української ідентичності.
Поет, художник, громадський діяч Тарас Шевченко народився 25 лютого (9 березня) 1814 року у с. Моринці Звенигородського повіту тодішньої Київської губернії, і цього року ми відзначаємо 210-ту річницю від цієї події. Згодом родина повернулася до села Кирилівка, звідки походив батько Тараса Григорій Іванович Шевченко. У Державному архіві Київської області зберігається унікальний документ, внесений у 2010 році до Державного реєстру національного культурного надбання України. Мова йде про Ревізьку казку с. Кирилівка Звенигородського повіту Київської губернії, датовану 9 березня 1816 року, де під № 32 розміщений посімейний список родини Шевченків – кріпаків поміщика В.В.Енгельгардта, в якому зазначений двохрічний Тарас.
Його поезію за життя і після смерті нерідко забороняли, а велику виставку художніх творів він «діждав» лише у 1911 році, коли на прохання власника першої типографії в Києві В.С.Кульженка власні твори Т.Г.Шевченка і твори, присвячені йому, дозволили експонувати у Київському міському музеї.
За заповітом прах Т.Г.Шевченка був перевезений до України, на Чернечу гору під Каневом. Довгий час могилою Т.Г.Шевченка опікувався його родич – Варфоломій Григорович Шевченко, який у 1869 році звернувся до Канівської міської думи з пропозицією про передачу у спадкове користування 0,5 десятини землі навколо могили поета з метою встановлення огорожі та облаштування там фруктового саду, запропонувавши за це сплачувати щорічний оброк у розмірі 2 крб. на користь міста. Дума визнала запропоновану суму цілком достатньою і почала готувати необхідні документи для передачі землі. Незадовго до смерті Варфоломій Григорович викупив цю ділянку за 100 крб. сріблом і подарував місту Каневу разом із 3000 крб. сріблом, які вклав до державного банку, заповівши, щоби відсотки від цього депозиту міська влада використовувала на утримання могили.

Цікаві факти про Тараса Шевченка

1. Тарас Шевченко був невисокого зросту – трохи більше 164 см.
2. Улюбленим напоєм Тараса був чай із ромом.
3. У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
4. 1384 – стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 – в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко.
5. Найменше в світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
6. За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета. Він був улюбленим учнем Карла Брюллова, а в 1860 році був удостоєний звання Академіка гравіювання від Імператорської Академії мистецтв за гравюру за картиною Рембрандта Притча про робітників на винограднику.
7. 500 м² − площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
8. У 2002 році на території невизнаної Придністровської Молдавської республіки з’явилася оновлена 50-рублева банкнота з портретом Тараса Шевченка на лицьовій стороні. Раніше в обігу тут були купюри в 50 000 рублів із зображенням пам’ятника Тарасові Шевченку перед університетом в Тирасполі.
9. Основну освіту Кобзар отримував всього лише 2 роки в церковно-приходській школі. Багатьма знаннями поет зобов’язаний баронесі Софії Григорівні Енгельгардт, яка навчала його польської та французької мов, але основні знання мов Тарас отримав від лакеїв.
10. Поет завжди одягався досить модно, оскільки добре заробляв у Петербурзі, будучи успішним портретистом. У своєму щоденнику він писав про величезне задоволення від придбання гумового плаща-макінтоша за 100 рублів, що було значною сумою для того часу.
11. 2500 рублів – еквівалент 45 кілограмів срібла – саме стільки було витрачено на викуп поета з кріпацтва. Заробити таку фантастичну суму зміг Карл Брюллов, написавши портрет Василя Жуковського і продавши його на аукціоні. За деякими даними, частина грошей була надана імператорською сім’єю. 400 рублів виділила сама імператриця Олександра Федорівна і по 300 рублів – спадкоємець престолу Олександр II і княгиня Олена Павлівна.
12. 15 років – стільки поет провів в Україні за все життя. У 14 років він виїхав із України з поміщиком Енгельгардтом, якому прислужував із дитинства, і потім приїжджав в Україну лише погостювати.

Відомі люди про Т. Г. Шевченка

Є. Сверстюк «Феномен Шевченка відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його гідність, дух і пам’ять…».

О.Вишня «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».

І.Франко «Коли б мені прийшлося одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці і цілої суспільності, цілого народу, – це ідеал Шевченка, котрому він був вірним ціле життя».

Джон Ф. Кеннеді «Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

Максим Рильський «Народ Шевченка не забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу».

Павло Тичина «Сьогодні думи Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».

Павло Грабовський «Невмирущий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».

А. Курелла, (Німеччина) «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі»

Н. Хікмет, (Туреччина) "Поки б'ються серця людей, звучатиме і голос Шевченка"

М. Якубець, (Польща) «Він був найбільш народним поетом з усіх великих поетів світу. Поезія Шевченка була явищем єдиним і неповторним. Немає для неї відповідника в світовій літературі»

Знайомимо дошкільників з творами Т.Г.Шевченка

Значення творчості Т.Шевченка в розвитку дитячої літератури полягає в тому, що вона з літератури про дітей швидко стала і літературною для дітей, бо не могла не стати. Сьогодні важко уявити собі дитячу літературу, дитяче читання без творів великого Кобзаря.
Тарас Шевченко був майстром живопису як словом, так і пензлем, що стало важливою передумовою створення поезії, близької розумінню, психологічним особливостям дитини. Програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» рекомендовані такі твори Т.Шевченка: «Тече вода», «Зацвіла в долині», «Садок вишневий», «Дивлюсь, аж світає». Інші програми розвитку та виховання дітей пропонують ще такі твори: «І досі сниться», «Ой діброво, темний гаю», «Тополя», «Зоре моя вечірняя».
Близькою стала дитячому читачеві пейзажна лірика Т.Шевченка, що тісно пов’язана з живописом, бо малював поет словесні картини. Поетичні пейзажі Т.Шевченка доступні дітям завдяки своїй графічності. Адже майже до кожного віршованого рядка можна намалювати картину.
Така образність зрозуміла дітям. За змістом вірша «Садок вишневий коло хати» легко намалювати або уявити хрущів над вишнями, плугатарів, дівчат які співають, матерів, що ждуть вечеряти. Тихий, весняний український вечір, зображений без ніякої особливої прикраси простими, майже прозаїчними словами.
Сучасний дошкільник у поезії «Тече вода з-під явора» побачить живі образи калини, явора, верболозів. Завдяки персоніфікації природи ( «Явір молодіє», «Качечка розмовляє з дітками своїми…»!), ніби стирається грань між світом реальним і поетичним, вони сприймаються як ідентичні. До кожної строфи у цій поезії можна уявити собі або намалювати окремий малюнок.
Шевченкові пейзажі барвисті, мінливі, озвучені. Навіть заголовки віршів викликають відчуття: «Ой, діброво – темний гаю», «Сонце заходить, гори чорніють», «Зацвіла в долині червона калина». В образі гаю Т.Шевченко осмислив і зобразив зміну пір року. Дітям варто пояснювати метафору «укриє тебе рясно зеленим покривом», а також використання застарілих рідковживаних слів «огорнув в ризу золотую і оповиє дорогою білою габою».
Із вірша «Зоре моя вечірняя» з окремих деталей пейзажу непомітно з′являється літній вечір, а з уривка поеми «Сон» - «Дивлюсь, аж світає» - чудовий літній ранок, вмитий «дрібною росою» і від того чистий та свіжий.
У поета мало чистої пейзажної лірики. В його поезії повсякчасно відчувається присутність людини.
Пейзажній ліриці Т.Шевченка властиво в описових рядках передати настрій людини, осмислення краси природи.
Пейзажні вірші Т.Шевченка мелодійні, співучі. Багато з них стали улюбленими народними піснями. Музику на вірші поета писали П.Чайковський, М.Лисенко, Л.Степовий, К.Стеценко, Л.Ревуцький, С.Людкевич. На літературних ранках зі старшими дошкільниками використовують поезію та пісні на слова Т.Шевченка.
Сприймання та художній аналіз поезії як важливі компоненти естетичного виховання й літературно-мовленнєвого розвитку займають чільне місце в роботі з дошкільниками.
Призначення такої роботи – виховувати художньо-естетичне сприймання образної сутності, мелодійності, ритму, краси поетичного слова, відчуття виразності мовних засобів, які надають яскравого унаочнення віршованим образам.
Поетичні твори, в тому числі і вірші Т.Шевченка в дошкільних закладах використовують на ліричних заняттях, які спрямовані на розвиток поетичного слуху, поглиблення естетичних почуттів дітей. Такі заняття інтегрують музику, живопис, літературу. Центральною ланкою цього поєднання є мистецтво слова, тому поетичні образи вірша можна або варто поєднати з репродукціями картин, музичними творами, дитячими малюнками.
За матеріалами https://pedagogy.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/05/%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81-%D0%A8%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F-1.docx

Коментарi